Сучасні зміни в системі освіти вплинули на зміст та форму навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами.

      Саме інклюзивна освіта, на думку одного з провідних канадських дослідників Т. Лоремана, сприятиме розвитку здібностей дитини, задоволенню особливих потреб, створенню системи підтримки, участі батьків у навчанні їхніх дітей.

     Інклюзивне навчання з кожним роком стає все актуальнішим в Україні,метою якого є зробити так, аби жоден із дітей з особливими освітніми потребами не відчував себе іншим, зайвим, небажаним. 

    Минув час гнітючого розпачу, надії, що лікарі помилилися, сподівань, що все минеться і дитинка буде такою, як усі, без особливостей, без особливих потреб. Настав час вибору, роздумів про те, як далі вчити, виховувати та лікувати її, який життєвий шлях визначити, яку долю обрати. Як зробити так, аби дитина почувалася комфортно у цьому світі, щоб не викликала зайвого подиву, зневаги від однолітків. Це означає – адаптуватися у суспільстві. Чи ,може, все-таки обрати ізоляцію, оточення людей, які добре розуміють ці ж проблеми, оскільки теж мають порушення?  

      Вибір форми навчання дитини з ООП є прерогативою батьків. Це право їм надають основні законодавчі освітні документи (Закони «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та ін.). В тім, це рішення варто приймати спільно з фахівцями – медиками, педагогами, які допоможуть зважити всі «за» і «проти», керуючись гаслом «не зашкодь». Консультаційну допомогу батьки можуть одержати, звернувшись до фахівців відділу освіти, спеціалістів інклюзивно-ресурсного центру за місцем проживання. Якщо батьки вагаючись, де навчатися майбутньому школяреві, віддали перевагу закладу, то необхідно, насамперед, налагодити стосунки з адміністрацією навчального закладу, познайомитися з майбутніми вчителями, ознайомитися з умовами навчання.      До обов’язків шкільної адміністрації входить ознайомлення батьків з їхніми правами та обов’язками. Однак, батькам дитини з особливими освітніми потребами варто зважати на те, що успіхи майбутнього школяра значною мірою залежать від їхньої участі у процесі інтегрування їхньої дитини в середовище однолітків. Підтримка батьків є неоціненною, оскільки лише вони можуть попередити про завищені або занижені вимоги до знань, сповістити про відсутність належних умов перебування у дитячому колективі, про емоційну напругу тощо.  

      Таким чином, вирішення питання про інклюзивне навчання в кожному конкретному випадку потребує попереднього урахування багатьох факторів, в тому числі: різносторонню готовність дитини до навчання у школі і її бажання; надання спеціальної корекційної допомоги, реальні можливості сім’ї надавати постійну необхідну допомогу дитині у процесі навчання.

      Батьки відіграють важливу роль у забезпеченні успішного навчання їхньої дитини. Всім дітям потрібна підтримка батьків, а учні з особливими потребами часто потребують ще більшого залучення батьків і не тільки на початкових етапах навчання, а часто й у старших класах та під час здобуття вищої освіти. Деяким дітям з особливими потребами для досягнення успіхів необхідна розширена навчальна команда. В таких випадках батьки та вчителі співпрацюють з іншими спеціалістами – асистентами вчителів. Асистенти вчителів мають надавати підтримку та допомогу у класах для полегшення навчання учнів. Він своєю діяльністю доповнює зусилля інших педагогів і фахівців.

      Впровадження інклюзивної освіти має багато переваг. Та потрібно докласти чимало зусиль, щоб усунути ті недоліки, що заважають повноцінному навчанню дітей з особливими потребами. Адже інклюзивне навчання – це перший крок до того, щоб така дитина стала частиною соціуму й могла розвиватися як особистість,бо ,як сказав відомий педагог В.Сухомлинський: «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя».

Інклюзивне навчання в Дроздинському ЗЗСО І-ІІІ ступенів.